Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (9) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Стеренбоген М$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 6 Представлено документи з 1 до 6 |
|||
| 1. | 
Чудновець А. Я. Вплив виробничого середовища на формування біологічного фактора в умовах сільськогосподарського виробництва [Електронний ресурс] / А. Я. Чудновець, В. Г. Цапко, М. Ю. Стеренбоген, В. В. Папач // Український журнал з проблем медицини праці. - 2014. - № 1. - С. 60-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujpmp_2014_1_10 Біологічний фактор представляє собою комплекс біологічно активних речовин, здатних несприятливо впливати на людину в навколишньому або виробничому середовищі, а також є чинником професійного ризику для здоров'я працюючих. Найбільша вірогідність впливу біологічного фактора на робочих існує в основних професіях сільського господарства. Це роботи в рільництві по обробці та переробці сільськогосподарських культур, при вирощуванні та догляді за тваринами, на переробних підприємствах тощо. Визначення основних особливостей та закономірностей формування біологічного фактора в трьох галузях сільського господарства, таких як тваринництво (тваринницькі ферми м'ясо-молочного спрямування та свиноферми), підприємства з переробки рослинної сировини на біопаливо (на прикладі ріпака) та кормовиробництво. На підприємствах був використаний комплексний підхід та проведено порівнювальний аналіз умов праці із застосуванням гігієнічних, бактеріологічних та мікологічних, а також статистичних методів досліджень. Було встановлено, що для галузей сільськогосподарського виробництва біологічний фактор є ведучим. Формування даного фактора залежить від специфіки виробництва, характеру технологічних операцій, що виконуються, ступеня механізації процесу, виду та якості сировини, що використовується або переробляється. На формування даного фактора впливають мікрокліматичні показники та пиловий фактор. Мікробний склад повітря виробничих приміщень, його кількісні та якісні характеристики формуються за рахунок видів мікроорганізмів, що контамінують сировину. Наявність у виробничому середовищі високих концентрацій і широкого спектра мікроорганізмів, що можуть проявляти інфекційну, алергенну, токсичну та канцерогенну дію, можна вважати потенційним фактором ризику у виникненні професійно обумовлених і професійних захворювань для працівників у різних галузях аграрного сектора виробництва. За результатами досліджень розроблені та впроваджені інформаційні листи з рекомендаціями на підприємствах та по галузям. | ||
| 2. | 
Цапко В. Г. Роль біологічних чинників виробничого середовища у формуванні професійного ризику здоров'ю робітників сільського господарства [Електронний ресурс] / В. Г. Цапко, М. Ю. Стеренбоген // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія : Техніка та енергетика АПК. - 2012. - Вип. 170(2). - С. 145-151. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_tech_2012_170(2)__20 | ||
| 3. |
Чудновець А. Я. Біологічний фактор при виробництві біопалива з відходів сільськогосподарської сировини як гігієнічна проблема [Електронний ресурс] / А. Я. Чудновець, М. Ю. Стеренбоген // Український журнал з проблем медицини праці. - 2016. - № 2. - С. 79-90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujpmp_2016_2_9 Розглянуто питання в забезпеченні держави альтернативними джерелами енергоресурсів. Українська галузь твердого біопалива активно розвивається останніми роками. Наукові дослідження за кордоном з даної проблеми спрямовані, в основному, на удосконалення технології одержання біопалива та оцінку його якості. Вивчено гігієнічні аспекти умов праці робітників у разі виробництва біопалива з відходів рослинної сировини на всіх технологічних етапах, зазначається роль біологічного фактора як фактора ризику для здоров'я працюючих. Аналітичній огляд наукових публікацій було проведено з використанням закордонних профільних видань, текстової бази даних PUB MED, бази даних Національної наукової медичної бібліотеки та Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. При виробництві біопалива з відходів деревини та соломи працівники підпадають під вплив комбінованої дії багатокомпонентного аерозолю, який складається з органічної рослинної частки, неорганічної частини (грунту та піску) та хімічних сполук (алкалоїдів, сапонінів, смол, ефірних олій, глікозидів). Встановлено, що загальні рівні концентрації пилу на робочих місцях залежать від технології виробництва, типів обладнання, виду та якості сировини, що оброблюється. При виконанні основних технологічних операцій, які супроводжуються значним пилоутворенням, спостерігається перевищення ГДК пилу в повітрі робочої зони. Наведені чинники викликають зниження функції легенів, бронхіальну гіперчутливість і респіраторні захворювання, такі як органічний пиловий токсичний синдром, алергічний альвеоліт, астму, хронічні обструкції дихальних шляхів, зокрема, хронічний бронхіт, синдром подразнення слизової оболонки і риніти. При переробці деревини - ялини, сосни, липи, берези, клена, бука, дуба в робітників виникають алергічні реакції, що супроводжуються кровотечею з носа, слабкістю, втратою апетиту, блювотою, захворюваннями шкіри. Особливо важливим чинником, що діє на працівників при виробництві біопалива з відходів рослинної сировини, являється мікробний чинник. Мікробіологічна компонента складається з широкого спектра бактерій, мікроскопічних грибів та продуктів їх життєдіяльності ендо- та мікотоксинів. Встановлено, що зразки соломи були значно більше контаміновані бактеріями, ніж тирса деревини, деревіяні гранули та брикети, концентрації ендотоксинів (ЕТ) у соломі також були значно вищими, ніж в інших видах сировини. Перевищення становило від 2 до 50 разів, а інколи доходило і до 100 разів. Концентрації мікроскопічних грибів у соломі також були значно вищими, ніж в іншій сировині. Високі концентрації грибів та ендотоксинів зафіксовані й у разі механічної переробки соломи. У пилу тирси деревини та соломи були також виявлені мікроскопічні гриби та мікотоксини, які можуть чинити інфекційну, алергенну та канцерогенну дію. Висновки: при виробництві біопалива з відходів деревини та соломи працівники підпадають під вплив комбінованої дії багатокомпонентного аерозолю, який може складатися з органічної рослинної частки, неорганічної частини (частки грунту та піску) та хімічних сполук (алкалоїдів, сапонінів, смол, ефірних олій, глікозидів). Встановлено, що концентрації пилу на робочих місцях залежать від технології виробництва, типів обладнання, виду та якості сировини, яка обробляється. Значне перевищення ГДК пилу спостерігається при виконанні основних технологічних оперцій, що супроводжуються значним пилоутворенням (завантаження, подрібнення, фасування). Особливо важливим чинником, що діє на працівників при виробництві біопалива з відходів рослинної сировини, являється мікробний чинник. Його складова тісно пов'язана з виробничими факторами й залежіть від загального рівня пилу, фізичних і хімічних факторів. Мікробіологічна компонента складається з широкого спектра бактерій, мікроскопічних грибів та продуктів їх життєдіяльності ендо- та мікотоксинів, які у виробничому середовищі можуть чинити негативний вплив на здоров'я працюючих. Наявність у виробничому середовищі перерахованих вище факторів впливу можна вважати потенційним фактором ризику у виникненні професійно обумовлених і професійних захворювань для працівників підприємств з виробництва біопалива з рослинної сировини. | ||
| 4. |
Стеренбоген М. Ю. Гігієнічні особливості умов праці при виробництві біопалива із відходів сільськогосподарської сировини [Електронний ресурс] / М. Ю. Стеренбоген, А. Я. Чудновець // Український журнал з проблем медицини праці. - 2017. - № 2. - С. 3-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujpmp_2017_2_2 Українська галузь твердого біопалива активно розвивається сьогодні завдяки безперервному зростанню попиту на альтернативні види палива. Виробництво більшої кількості енергії з біомаси пов'язано з рішенням деяких технічних проблем, у тому числі з проблемою запобігання забруднення навколишнього середовища. Відходи сільського та лісового господарств, міські відходи можуть виявитися додатковими джерелами енергії та використовуватися як сировина для виробництва рідкого та газоподібного палив. Мета дослідження - вивчення гігієнічних особливостей умов праці за виробництва біопалива з відходів сільськогосподарської сировини (соломи, деревини). Проведено вивчення параметрів мікроклімату, концентрації пилу у повітрі робочої зони, дисперсного складу пилу виробничого середовища, мікроелементного складу пилу, мікробного забруднення сировини під час виконання технологічних процесів на підприємствах з виробництва біопалива з відходів сільськогосподарської сировини (соломи, деревини). Встановлено, що параметри температури та вологості на більшості робочих місць не відповідають нормативним показникам, концентрації мікроорганізмів у відходах рослинної сировини (соломи та тирси деревини) коливалися в межах від від 6,0 х 103 КУО/г до 1,8 х 105 КУО/г. Гранули з соломи ріпаку становили 7,5 x 103 КУО/г. Сировинний матеріал соломи пшениці містив 7,5 х 104 КУО/г, сировинний матеріал деревіяної стружки - 1,7 х 104 КУО/г, а сировинний матеріал соломи ріпаку - 1,8 х 105 КУО/г. Дисперсний аналіз пилу показав, що у повітрі робочої зони загальна кількість частинок коливалася від 3200 на початку роботи до 14 000 у кінці зміни. Найбільша кількість часток була розміром від 20 - 25 мк до 35 - 40 мк. Під час вивчення вмісту хімічних елементів у повітрі робочої зони виявлено достовірно вищу концентрацію металів у повітрі робочих приміщень: Na, K, Ca, Cd, Cu. Висновки: солома різних сільськогосподарських рослин і відходи лісового господарства у разі використання у вигляді гранул та пелетів (брикетів) є перспективною сировиною як біопаливо для України. Під час переробки рослинної сировини на тверде паливо має місце комбінована дія фізичних, хімічних і біологічних факторів виробничого середовища. Наявність у виробничому середовищі високих концентрацій пилу та хімічних елементів в ультрадисперсному стані можна вважати потенційним фактором ризику у виникненні професійно зумовлених і професійних захворювань для працівників підприємств з виробництва гранул та пелетів із рослинної сировини. | ||
| 5. |
Стеренбоген М. Ю. Гігієнічна оцінка виробничого середовища при вирощуванні їстівних грибів [Електронний ресурс] / М. Ю. Стеренбоген, В. Г. Цапко // Український журнал з проблем медицини праці. - 2018. - № 2. - С. 79-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujpmp_2018_2_9 Українська галузь виробництва їстівних грибів активно розвивається сьогодні завдяки безперервному зростанню попиту. Відходи виробництва можуть виявитися додатковими джерелами як сировина для покращання родючості грунтів. Мета дослідження - вивчення гігієнічних особливостей умов праці під час виробництва їстівних грибів. Проведено вивчення параметрів мікроклімату, концентрації пилу в повітрі робочої зони, мікробного забруднення виробничого середовища на підприємстві з вирощування печериць. Встановлено, що параметри температури та вологості на більшості робочих місць не відповідають нормативним показникам. На досліджуваних робочих місцях з повітря робочої зони було виділено широкий спектр мікроскопічних грибів. Їх концентрації становили <$E7,9~cdot~10 sup 3>; <$E1,2~cdot~10 sup 4> КУО/м<^>3 | ||
| 6. |
Варивончик Д. В. Науковоосвітнє партнерство в напрямі медицини праці між Національною медичною академією післядипломної освіти имені П. Л. Шупика та Інститутом медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України: сучасний стан і перспективи [Електронний ресурс] / Д. В. Варивончик, Г. Ю. Пишнов, М. Ю. Стеренбоген, А. Б. Мішенін, П. С. Безвербний, О. М. Еджибія // Український журнал з проблем медицини праці. - 2018. - № 4. - С. 48-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujpmp_2018_4_7 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |